Abstract:
Актуалізація ролі історико-культурної спадщини в незалежній Україні спонукає су-
часних дослідників дедалі частіше звертатися до досвіду, набутого їхніми попередни-
ками у XIX − на початку XX ст. У зазначений період українська інтелігенція, в т.ч. й
професорсько-викладацький склад навчальних закладів, застосовувала різні форми та
методи організації українознавчих досліджень і популяризації української культури.