Abstract:
У статті акцентується на тому що, ремінісценції з Біблії, зарубіжної літератури, перекази, біблійні образи, звернення до східної та вітчизняної філософії доволі часто зустрічаються в епістолярних текстах У. Самчука. Завдяки претекстам епістолярій письменника сприймається в континуумі світової культури, тим самим створюється ситуація «співпричетності». Однак використання претекстів не є простим запозиченням: відбувається взаємовплив і трансформація тексту, що наслідується та авторського.
The article deals with the fact that allusions to the Bible, foreign literature, paraphrases, biblical images, appeal to domestic and Eastern philosophy are quite common in epistolary texts of U. Samchuk. Thanks to the pretexts epistolary of the writer perceived in the continuum of world culture, thereby creating a situation of «belonging». However using pretexts is not simple borrowing: there occurs an interference and the transformation of the text, which is inherited and copyright.