Психологічні особливості розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку

Abstract

У статті представлено результати теоретико-емпіричного аналізу просодичного компонента мовлення, особливості його прояву у дітей дошкільного віку. Мета дослідження полягала в теоретичному визначенні специфіки просодики та засобів її розвитку. Методи. Для розв’язання дослідницької проблеми було застосовано комплекс методів, зокрема: теоретичні, емпіричні, психолого-педагогічні, методи обробки даних і методики Г.А Волкової з дослідження тембру голосу, ритмічної структури мовлення, активного словника дитини, словарного запасу. Результати. Проведено теоретичний аналіз просодики – вимовної сторони мовлення, комплекс складних елементів, який включає ритм, темп, тембр, логічний наголос та ін., що служить для вираження різних синтаксичних значень і категорій, а також експресії і емоцій. Акцентовано увагу на емоційність мовлення як основу актуалізації і розвитку усіх вище зазначених компонентів просодики, які формують звукову культура мовлення. Визначено, що емоційність є основою мистецтва, зокрема, музичного мистецтва, яке може стати емоційним базисом в розвитку звукової культури мовлення, а значить, в розвитку просодичного компонента мовлення дошкільника. В контексті активного методу музикотерапії представлено особливості використання онтомузикотерапії, де музика народжується в безпосередньому контакті з дитиною за допомогою ритму, руху, дій у співі, звуку, танцю, гри на інструментах, вокалу, написанні музики, а також системи Карла Орфа, яка включає імпровізацію, вільне музичення дітей у поєднанні з елементами пластики, хореографії, театру, де кожен із засобів музичного впливу несе особливий психологічний сенс, емоційну значущість. Розроблена структурносистемна модель онтомузикотерапії. Представлено й проаналізована структурно-функціональна модель системи Карла Орфа. Схематично представлено концептуальна модель головних компонентів просодики і засобів музичної виразності. Виявлено та схарактеризовано структурнофункціональний механізм розвитку мовлення дітей дошкільного віку засобами активної музикотерапії. Висновки. Представлені нами онтомузикотерапія і система Карла Орфа підвищили рівень креативності, емоційності, творчої уяви, суттєво поліпшили звуко-орфоепічні, мовленнєві параметри просодики, зокрема підвищились показники: сприйняття та відтворення ритму, модальні смисли інтонації, звукове вираження тембру, якісно змінилося мовленнєве дихання та ін.Introduction. In the article the results of theoretical and empirical analysis of the prosodic component of speech, the features of its manifestation in preschool children are given. Purpose. The purpose of the study is to theoretically determine the specifics of prosody and the ways of its development. Methods. To solve the research problem, a set of methods was applied, in particular: theoretical, empirical, psychological and pedagogical, data processing methods and methods of G.A. Volkova for the study of the timbre of the voice, the rhythmic structure of speech, the active vocabulary of the child, vocabulary. Results. A theoretical analysis of prosody is carried out – the spoken side of speech, a complex of complex elements that includes rhythm, tempo, timbre, logical stress, etc.,which serves to express different syntactic meanings and categories, as well as expression and emotions. Attention is focused on the emotionality of speech as the basis for the actualization and development of all the above-mentioned prosody components that form the sound culture of speech. It is certain that emotionality is the basis of art, in particular, musical art, which can become an emotional basis in the development of the sound culture of speech, and therefore in the development of the prosodic component of preschool speech. In the context of the active method of music therapy, the features of the use of ontomusic therapy are presented, where music is born in direct contact with a child with the help of rhythm, movement, actions in singing, sound, dance, playing instruments, vocals, writing music, as well as the Karl Orff system, which includes improvisation, free music making of children in combination with elements of plastics, choreography, theater, where each of the means of musical influence carries a special psychological meaning, emotional significance. A structural-system model of ontomusic therapy has been developed. The structural and functional model of the Karl Orff system is presented and analyzed. A conceptual model of the main components of prosody and means of musical expression is schematically presented. The structural and functional mechanism of speech development of preschool children by means of active music therapy has been identified and characterized. Conclusions. It is concluded that the ontomusic therapy and the Karl Orff system presented by us have increased the level of creativity, emotionality, creative imagination, significantly improved the sound-orthoepic speech parameters of prosody, in particular, the indicators have increased: perception and recreation of rhythm, modal intonation meanings, sound expression of timbre, speech breathing has changed qualitatively, etc.