Лексико-семантичні засоби опису моря (на матеріалі повісті-притчі Ернеста Хемінгуея «Старий і море»)

Abstract

Автор досліджує засоби опису природи як концептуальної картини світу. Когнітивна суть старого рибалки (Людини) – це гармонія у стосунках з Природою. У разі гуманного ставлення до природи вона (Природа) ділиться своїми багатствами і охороняє Людину від всякого роду стихій. Автор виділяє лексико-семантичні групи на позначення кліматичних умов, погодних змін, пір року, частин доби, природних речовин, стихій, які також можуть бути виражені самостійними та службовими частинами мови. У ході дослідження було з’ясовано, що лексико-семантичні особливості тематично-описового дискурсу «море» здебільшого є предметно-номінативними, що формують відповідні лексичні мікрополя, демонструючи приналежність лексичних одиниць до царини живої або неживої природи та фізіологічну здатність людини сприймати природне оточення. Опис моря є надзвичайно важливим елементом композиції художнього твору, який увиразнює його структуру, допомагає зрозуміти душевні поривання персонажів, їхні почуття та емоції. Можна стверджувати, що лексико-семантичне поле «море» входить до семантичного поля «природа» як складової частини концептуальної картини світу. The author explores the means of describing nature as a conceptual picture of the world. The cognitive essence of the old fisherman (Man) is harmony in relations with Nature. In the case of humane treatment of nature, it (Nature) shares its wealth and protects Man from all kinds of nature trouble. The author identifies lexical and semantic groups to denote climatic conditions, weather changes, seasons, parts of the day, natural substances, elements, which can also be expressed as independent and official parts of speech. The study found that the lexical and semantic features of thematic and descriptive discourse ‘sea’ are mostly subject-nominative, forming the relevant lexical microfields, demonstrating the affiliation of lexical units to the realm of living or inanimate nature and human physiological ability to perceive the environment. The description of the sea is an extremely important element of the composition of a work of art, which emphasizes its structure, helps to understand the emotional impulses of the characters, their feelings and emotions. It can be argued that the lexical-semantic field ‘sea’ is part of the semantic field ‘nature’ as the part of the conceptual picture of the world.