| dc.identifier.citation |
Мізін К. Особливості відтворення українською мовою номінацій емоції «страх» у романі П. Зюскінда «Das parfüm» / К. Мізін // Соціум. Документ. Комунікація : зб. наук. ст. / ДВНЗ "Переяслав-Хмельн. ДПУ ім. Г. Сковороди" ; редкол.: М. І. Навальна, О. Б. Скляренко, О. Д. Ісайкіна, А. С. Овсієнко ; міжнар. наук.-ред. рада : Т. А. Космеда, О. К. Гадомський. - Переяслав-Хмельницький (Київ. обл.) : Домбровська Я. М., 2019. - Вип. 7. Серія "Філологічні науки". - С. 33-49. |
uk_UK |
| dc.description.abstract |
Пропонована
стаття
присвячена
виявленню
особливостей відтворення українською мовою номінацій емоції
«страх» у романі П. Зюскінда «Das Parfüm: Die Geschichte eines
Mörders», який не втрачає своєї актуальності для українського
читача протягом тривалого часу. Попри те, що страх є
базовою емоцією людини, переклад мовних одиниць, які
позначають цю емоцію, ускладняється тим, що в німецькій
мові, на відміну від української, окремо існує поняття
«екзистенційний страх».
Установлено, що найпоширенішими граматичними
трансформаціями, які застосовано для передачі поняття
«страх» у цьому романі, є вилучення (44,3 %), додавання
(19,7 %) та перестановки (21,4 %). Виявлено, що за допомогою
прийому додавання здійснюється інтенсифікація сприйняття
емоції страху, а прийомів перестановки та вилучення – зміна
сили прагматичного впливу на реципієнта на основі
перенесення
центрів
образності.
З’ясовано,
що
найпоширенішими серед лексичних трансформацій є
синонімічна заміна (27,6 %), смисловий розвиток поняття
(26,8 %) та компенсація (16,1 %). Ці трансформації залучалися
головним чином для досягнення адекватності при передачі експресивної інформації, оскільки в німецькій мові
простежується більш чітка градація емоції страху, яка
здебільшого втрачається при перекладі.
Науково вірогідним є висновок, що широке застосування
граматичних і лексичних трансформацій при перекладі
номінацій емоції страху з німецької мови на українську дає
змогу підсилити доказову базу на користь положення, що на
мовне вираження навіть універсальних понять, зокрема
емоцій, завжди впливають етноспецифічні чинники.
The article focuses on peculiarities of the emotion «fear»
nominations in the Ukrainian translation of P. Suskind’s novel «Das
Parfüm: Die Geschichte eines Mörders», which has remained of
great interest to Ukrainian readers for a long time. Although fear
is a basic human emotion, a separate term «existential fear»
commonly used in German makes it difficult to translate into
Ukrainian those language units that nominate this emotion. Our findings show that the most commonly used grammatical
transformations that nominate the concept «fear» in this novel are
elimination (44,3 %), addition (19,7 %) and permutations (21,4 %).
It has been revealed that the addition intensifies the perception of
the emotion of fear, while elimination and permutations provide a
change in the force of pragmatic influence on the recipient based
on the shift of imagery centers. It was found that the most common
lexical transformations include synonymous substitution (27,6 %),
development of semantic concepts (26,8 %) and compensation
(16,1 %). These transformations are involved mainly to provide the
translated information with an adequate level of expressiveness,
since German has a clearer gradation of the emotion of fear, which
is largely lost in translation.
The most scientifically relevant conclusion is that a
widespread use of grammatical and lexical transformations in the
translation of emotion of fear nominations, from German into
Ukrainian, enables to strengthen the evidence base for the idea that
language expression of universal concepts, particularly emotions,
is always affected by ethno-specific factors. |
uk_UK |