Abstract:
У статті проаналізовано субстандартну лексику, яка містять у собі
велику силу експресії та емоційної наснаги і здавна вважається однією із
специфічних ознак мови засобів масової комунікації. Саме кримінальні
жаргонізми набагато виразніше, ніж інша субстандартна лексика,
виявляється у мові засобів масової комунікації, демонструючи оцінне,
експресивне чи емоційне забарвлення.
Зазначено, що одним із динамічних процесів сучасної української мови є
жаргонізація мови і мовлення, через те що вона обумовлена багатьма
причинами. Однією з них є демократизація суспільного спілкування, що
викликане взаємодією літературної мови і некодифікованими підсистемами,
дією засобів масової інформації, які поширюють кримінальний жаргон як
експресивний засіб та звикання до жаргону у широких верств населення.
Масштаб жаргонізації досягнув такого рівня, що лінгвісти почали говорити
про формування загального жаргону, проміжного утворення на межі
літературної мови і соціальних діалектів, називати його особливим
функціонально-стилістичним
розрядом,
загальним
жаргоном,
інтержаргоном, жаргонізованим розмовним мовленням.
З’ясовано, що субстандартна лексика – ефективний засіб оцінки,
гумору та сатири. Проте тут вона, не втрачаючи власного специфічногостильового забарвлення, набуває нових стилістичних функцій, пов’язаних з
основною настановою публіцистики
– бути засобом образності і
виразності. Найбільшого поширення в мові засобів масової комунікації
набули лексеми кримінального жаргону, що є складовою субстандартної
лексики.
Доведено, що саме кримінальні жаргонізми є вдалим засобом гострої
образної характеристики тих чи інших негативних рис і властивостей
героїв публікацій. Такі жаргонізми, як правило, з великою емоційно-
експресивною силою засуджують негативні риси – егоїзм, жадібність,
цікавість, настирливість і вживаються у публікаціях на теми влади,
політики, виборів, економічної сфери, грошей.
Велика кількість лексем кримінального жаргону виходять за межі
корпоративного жаргону і переходять у фонд загального жаргону, широко
функціонуючи в усному вжитку та засобах масової комунікації. Кожна з
аналізованих лексем підпорядкована певній авторській настанові і несе в собі
певне стилістичне навантаження. The article analyzes substandard vocabulary, that contains a great power of
expression and emotional inspiration and formerly is considered as a specific
mean of language of mass media. Criminal slang much clearer, than any othersubstandard vocabulary, appears in the language of mass media, showing the
evaluative, expressive or emotional coloration.
It was noticed, that one of the dynamic processes of modern Ukrainian
language is zhargonization of the language and speaking because of many
reasons. One of them is democratization of social communication, caused by
interaction of literary language and non-codified sub-system, the action of the
media, that spread criminal slang as an expressive mean and addiction to slang
among wide sections of the population. The scope of the zhargonization reached
such a level, that linguists started to talk about the formation of general slang,
intermediate formation on the border of literary language and social dialects, to
call it a special functional-stylistic category, general slang, inter-slang, slanged
spoken language.
It was discovered, that substandard vocabulary is an effective mean of the
evaluation, humor and satire. But here it, without losing its own specific
coloration, gets new stylistic functions, related to the main focus of journalism – to
be a mean of imagery and expressiveness. The most expanded in the language of
mass media are lexemes of criminal slang, that are a part of substandard
vocabulary.
It was proved, that criminal slang is a very good mean of sharp imagery
characteristic of some negative features of publications’ heroes. Such units, as a
rule, with great expressive force judge negative features – selfishness, greed,
curiosity, persistence and are used in publications on theme of government,
politics, elections, economical sphere, money.
A big number of lexemes of criminal slang cross the border of corporative
slang and enrich the fund of general slang, widely functioning in oral use and in
the mass media. Each of the analyzed lexeme is subordinated to a certain author's
direction and carries a certain stylistic load.