eHSUPIR

Особливості методів аналізу документних джерел інформації

Show simple item record

dc.contributor.author Січкаренко, Г. Г.
dc.contributor.author Sichkarenko, H.
dc.date.accessioned 2019-12-02T13:54:36Z
dc.date.available 2019-12-02T13:54:36Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.citation Січкаренко Г. Особливості методів аналізу документних джерел інформації / Г. Січкаренко // Соціум. Документ. Комунікація : зб. наук. ст. / МОН України, ДВНЗ "Переяслав-Хмельниц. ДПУ ім. Г. Сковороди", Каф. документознавства ; редкол.: І. О. Демуз (голов. ред.), С. В. Орлик, О. Д. Ісайкіна [та ін.] ; міжнар. редкол.: К. Філіпов, Я. Мокляк. - Переяслав-Хмельницький (Київ. обл.) : Домбровська Я. М., 2018. - Вип. 6. Серія "Історичні науки". - С. 212-229. uk_UK
dc.identifier.uri http://ephsheir.phdpu.edu.ua:8081/xmlui/handle/8989898989/4309
dc.description.abstract У статті розглядається специфіка аналізу документів як методу документознавчих досліджень. Відомо, що вченням про метод виступає філософська методологія, проте жодна з існуючих методологій не може пропонувати абсолютного пізнавального інструментарію. Кожна з них стає продуктивною в межах конкретної галузі знань, мети та завдань дослідження. Спираючись на загальнонаукові, міждисциплінарні методи, кожна наука, навчальна дисципліна розробляє, застосовує власні методи, або вносить корективи в ті, що використовують інші науки. Документознавство, як молода наука, потребує подальшого відпрацювання відповідної методології документознавчих досліджень. Метою статті є звернення уваги документознавців на розроблені соціогуманітарними науками, перш за все соціологією, основні вимоги та правила застосування методів аналізу документів, а саме: класичних, або традиційних і формалізованого методу – контент-аналізу. Це дозволить якщо не уникнути, то врахувати можливі помилки в документознавчих дослідженнях при збиранні й інтерпретації отриманого емпіричного матеріалу. Визначається, що у процесі становлення та розвитку циклу документознавчих дисциплін усе більш повнішим і різноманітнішим має ставати арсенал їх методів дослідження. Цьому сприятиме тісний зв’язок документознавства зі спорідненими науками та навчальними дисциплінами. Саме це визначатиме подальший розвиток і вдосконалення його наукового інструментарію. Необхідність визначення «документознавчих методів» виникає в тому разі, коли практична документознавча діяльність розглядається як різновид науково-пізнавальної діяльності. Найбільш наближеними до документознавчих методів, які мають широко застосовуватись під час досліджень, з нашої точки зору, поряд з методами історичного джерелознавства, виступають якісні та кількісні методи аналізу документів, які застосовують соціологи та журналісти, зокрема, контент- аналіз. Знання про переваги та вади розглянутих методів сприятимуть підвищенню якості документознавчих досліджень. The article deals with the specifics of document analysis as a method of document research. It is known that philosophical methodology supports the method of teaching, but none of the existing methodologies can offer an absolute cognitive toolkit. Each of them becomes productive within a specific field of knowledge, goals and objectives of the study. Relying on general science, interdisciplinary methods, each science, the discipline develops and applies its own methods, or makes adjustments to those that used other sciences. Scientific discipline of documentation, as a young science, requires further development of the corresponding methodology of document research. The purpose of the article is to draw the attention of documentalist to the developed socio-humanities sciences, especially sociology, the basic requirements and rules for the application of methods of documents analysis, namely: the classical, or traditional and formalized method, content-analysis. This will allow, if not avoid, to take into account possible mistakes in documentary research when collecting and interpreting the resulting empirical material. It is determined that in the process of formation and development of the cycle of documentary disciplines, an arsenal of their research methods should become more and more diverse. This will be facilitated by the close link between document science and related academic disciplines. That is precisely what determines the further development and improvement of its scientific toolkit. The need to define «document-based methods» arises when practical document-research activity is considered as a kind of scientific and cognitive activity. From our point of view, in addition to the methods of historical source studies, the most approaching documentary methods, which are widely used in research, are qualitative and quantitative methods for analyzing documents used by sociologists and journalists, in particular, content analysis. Knowledge about the advantages and disadvantages of these methods will enhance the quality of document research. uk_UK
dc.language.iso other uk_UK
dc.publisher Домбровська Я. М. uk_UK
dc.relation.ispartofseries Історичні науки;Вип. 6
dc.subject документ uk_UK
dc.subject документознавство uk_UK
dc.subject документні джерела інформації uk_UK
dc.subject методи дослідження uk_UK
dc.subject якісний метод аналізу документів uk_UK
dc.subject контент-аналіз uk_UK
dc.subject document uk_UK
dc.subject scientific discipline of documentation uk_UK
dc.subject documentary sources of information uk_UK
dc.subject methodology for scientific research uk_UK
dc.subject qualitative method of document analysis uk_UK
dc.subject content analysis uk_UK
dc.title Особливості методів аналізу документних джерел інформації uk_UK
dc.title.alternative Features of methods of analysis documentary sources of information uk_UK
dc.type Article uk_UK


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics