Короткий опис(реферат):
Актуальність дослідження. Широке та добре збережене приватне
листування українських митців, що творили поза межами України дозволяє
отримати уявлення про їх діяльність на літературній ниві, зокрема, в ОУП
«Слово», про розуміння ними цілей та завдань літературознавства та критики
тощо.
Не дивлячись на певні досягнення в царині дослідження епістолярію,
все ще не достатньо вивченими залишаються соціальні функції листування,
характер відображення в них дійсності, їх змістові особливості та ін.
Особливої уваги заслуговують дослідження Л. Вашків [1], М. Коцюбинської
[4], В. Кузьменка [5], Ж. Ляхової [10], Г. Мазохи [11], В. Святовця [13] тощо.
Проте, слід зауважити, що епістолярна спадщина членів ОУП «Слово»
потребує ще досить значної уваги. Приватна кореспонденція письменників-
емігрантів становить безперечний інтерес ще й тому, що їх творчість лише
нещодавно стала широко відомою. Українська інтелектуальна думка
емігрантів зумисне тривалий час замовчувалася і не визнавалася як така, що
може конкурувати із передовою європейською. Саме тому осмислення і
глибше вивчення прогалин з історії літератури України сьогодні є актуальним
і необхідним.
Отже, актуальність нашої розвідки міститься і в самому матеріалі
дослідження, і в його проблематиці.
Мета дослідження. Метою праці є дослідження ролі ОУП «Слово» у
становленні української культури в міжнародній спільноті крізь призму
письменницького
епістолярію.
Реалізація
означеної
мети
передбачає
виконання таких завдань: з’ясувати теоретичні аспекти епістолярної
письменницької критики; виявити особливості певних літературних дискусій
членів ОУН «Слово» у їхньому приватному листуванні; на основі
конкретного текстуального матеріалу охарактеризувати творчу полеміки
майстрів слова щодо шляхів розвитку української літератури на еміграції,
виявити аспекти, що потребують подальшого з’ясування.